Сторінка інструктора з фізкультури

Як здійснюється наступність з фізичного виховання в дитячому садку і сім’ї

Дуже часто родинне виховання й виховання у дошкільних закладах існують як дві окремі ланки: вдома інколи дитина дістає одні настанови, зразки поведінки, у дитячому садку - інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими. Однак не всі розуміють і знають, як це зробити. Переконані, що тільки єдність вимог здорового способу життя в родині і в дитячому садку сприятиме формуванню у дитини свідомого ставлення до свого здоров'я.

Валеологічний порадник для батьків
1. Будьте добрим і гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до свого здоров'я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтеся фізичною культурою, виконуйте вранці гімнастику.
4. Загартовуйтеся разом із дитиною.
5. Більше бувайте на свіжому повітрі.
6. Не паліть і не розпивайте спиртні напої у присутності дітей. Пам'ятай и«І Вони повторюють ваші дії в дитячому садку.
7. Дотримуйтеся режиму харчування. Зумійте переконати сина чи доньку споживати всі страви, навіть ті, які вони не люблять, але які є для них необхідними й корисними.
8. Дотримуйтеся завжди правил гігієни і привчайте до цього дитину.
9. Наповніть свою душу і серце любов'ю до всіх і до всього. Передай те це дітям. Більше усміхайтеся. Це запорука здорової сім'ї, особистого здоров'я вашого і ваших дітей.

Робота вихователів із батьками з цієї проблеми може проводитися за такими напрямками:
1. Вивчення рівня валеологічних знань батьків, способу життя в родині, де яких спадкових хвороб (анкетування, опрацювання анкет, питальників та ін.).
2. Надання теоретичної допомоги (бесіди, Дні відкритих дверей, усні та рукописні методичні журнали, конференції, лекторії та ін.).
3. Система практичної допомоги (щоденні консультації, дискусії, диспут, діалоги, практичні заняття з розв'язанням батьками педагогічних задач, проблем них завдань, що стосуються здоров'я дитини).
Анкети для батьків:
№1. Оцініть свої знання з валеології як науки і стану здоров'я вашої дитини за 10-бальною шкалою.

(Таблиця)

№2.
1. Що таке валеологія і валеологічне виховання?
2. Головна мета валеологічного виховання.
3. Чи доцільно вводити валеологію в дитячому садку?
4. Які напрями валеологічного виховання зреалізовуються вами вдома?
5. Які фактори найбільше впливають на здоров'я дитини?

№3
1. Чи є вдома якась система оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини?
2. Чи налагоджений у сім'ї активно-динамічний відпочинок?
3. Як здійснюєте загартування і які маєте результати?
4. Який режим харчування панує в сім'ї? Які страви переважають у щоденному раціоні?

Проблемні завдання
№1. У розпорядку дня дошкільного закладу є різні форми фізкультурно-оздоровчої роботи. Це і ранкова гімнастика, і заняття з фізкультури, рухливі ігри, загартовувальні процедури з коригувальними вправами та ін.
Завдання:
1. Проаналізуйте руховий режим дитини вдома. Визначте, скільки часу дитина рухається.
2. Подумайте про шляхи підвищення рухової активності.

№2. У родині росте квола, бліда дитина, яка часто застуджується. Батько намагається заохотити до занять спортом, залучити до ранкової гімнастики, поступового загартування. Мама виступає категорично проти. "Не чіпай дитини, говорить вона. - Бачиш, яка вона слабенька."
Завдання:
1. Дайте оцінку позиціям батька і матері.
2. Як би ви діяли в подібній ситуації?

№ 3. У родині двоє дітей. Старша дівчинка займається спортом. Молодиш прагне у всьому наслідувати старшу.
Завдання:
Як у вашій сім'ї приклад старших впливає на залучення до спорту молодших?

№ 4. Вранці вихідного дня батько звертається до семирічного сина: "Вставай! Пора робити ранкову гімнастику!" Сам у цей час продовжує лежати на дивані або ліжку.
Завдання:
1. Оцініть подану ситуацію.
2. Чи виникають у вашій родині аналогічні?
3. Який вплив на дитину матиме така поведінка батька?

№5. Ваша дитина не любить їсти ті чи інші страви, але ви знаєте про їх необхідність для дитячого організму.
Завдання:
Як ви вчините в такій ситуації?

№6. Буває у дитини поганий апетит. Не все, запропоноване вами, вона з'їдає.
Завдання:
Які наші дії в цьому випадку?

№7. Дитина боїться холодної води і не любить умиватися.
Завдання:
Якими будуть ваші дії?

№8. Трапляється, що діти погано засинають. Дехто говорить: "Спи, а то зараз Бабайку (Бабу-Ягу, домовика та ін.) покличу". Дехто стукає в стінку або ще щось вигадує, щоб налякати дитину.
Завдання:
1. Оцініть ситуацію.
2. Як ви вирішуєте цю проблему?

Приклад батьків – кращий метод переконання дітей у користі фізичної культури. Якщо дорослі (батько, мати, старші брати та сестри, дідусь) виконують ранкову гімнастику, показуючи дитині, як правильно робити загально розвиваючі вправи, здійснюючи при цьому загартовуючі процедури, то це краще будь-яких балачок про значення її для зміцнення здоров'я. Дитина переконується в її користі, тому що бачить, що гімнастикою займаються рідні їй люди, яких вона любить.

Фізичні лінощі дорослих, просиджування годинами біля телевізора, звичка до побутового комфорту, міського транспорту, боязкість простуд - все це, як вірус, передається дітям. А потім батьки запитують, чому син або донька такі мляві, бліді, непристосовані до фізичних вправ та навантажень, чому в них часто болить голова, погана постава та ін. Аналіз причин, які призвели до такого стану, свідчить, що діти не завжди бачать у своїх батьках зразок, гідний для наслідування культури фізичної. Серйозний підхід до організації фізичного виховання дитини в сім'ї дозволяє сформувати у неї звичку та потребу до систематичних занять фізичними вправами. Відсутність цієї потреби у людини слід розглядати як значний недолік у її вихованні.

Фізичні вправи в сім'ї з дітьми 2-6 років проводяться у певній системі. Вранці, після підйому, дитина виконує ранкову гімнастику. Вона складається з 4-8 загальнорозвиваючих вправ, які повторюються 6-12 разів (стрибки 12-24 рази) залежно від віку Дітей.

У теплий період року (весною та влітку) ранкову гімнастику корисно проводити на свіжому повітрі (спортивний майданчик біля будинку або на дворі). Це дає можливість загартовувати організм дитини свіжим повітрям та урізноманітнювати комплекс загальнорозвиваючих вправ бігом та іграми. Під час несприятливої та холодної погоди (восени та взимку) гімнастику проводять у добре провітреній кімнаті. Бажано, щоб температура повітря не перевищувала +17...+16 °С (у дітей 2-4 років) та +5...+14 °С (у дітей 5-6 років). З метою підвищення оздоровчого ефекту гімнастики її поєднують з повітряною ванною. Тому діти виконують вправи в трусиках та босоніж.

Для тих дітей, які відвідують дитячий садок, ранкова гімнастика обов'язкова у вихідні дні. Також необхідно з метою покращання загального фізичного розвитку та попередження порушень постави виконувати цей комплекс відразу ж після денного сну.
Під час прогулянок на свіжому повітрі у першу та другу половини дня дитину вправляють у виконанні основних рухів: ходьба по колоді, яку покладено на землю, або лаві; стрибки в довжину з місця, зістрибування з пеньків; метання м'ячів (шишок, каштанів) у ціль (дерево) та на дальність; біг зі зміною швидкості та ін.

Однією з форм активного відпочинку дітей та зміцнення їх здоров'я є участь разом з батьками у пішохідних та лижних прогулянках. Такі походи виховують у дітей почуття відповідальності та взаємодопомоги, виробляють витримку, наполегливість, витривалість. Вони також дають можливість ознайомити дітей з красою рідної природи.

З дітьми 3-4 років прогулянки плануються з таким розрахунком, щоб перехід в один кінець складав 20-30 хв, для дітей 5-6 років - 35-45 хв. При регулярній участі старших дошкільнят у пішохідних переходах вони можуть долати шлях до 7-8 км.
Прогулянки на лижах доступні дітям з 5 років, якщо вони оволоділи перемінним двокроковим ходом. Добре треновані діти під час походу на лижах з батьками можуть долати відстань до 6-8 км.

Значний інтерес у дітей викликають вправи спортивного характеру. Взимку - катання на санчатах, ковзанах, лижах. Влітку -плавання, катання на велосипеді, гра у бадмінтон та ін. Стимулюючи рухову діяльність дошкільнят та плануючи прогулянки з цікавими вправами та іграми, можна підвищити їх оздоровчу цінність та ефективність впливу на фізичний розвиток дітей.

При відповідному навчанні діти швидко оволодівають основами техніки вищеназваних рухів. Батьки повинні підтримувати інтерес та потяг дітей до занять спортом, допомогти їм у перспективі вибрати спортивну спеціалізацію (записати дитину в спортивну секцію). За образним висловом А. С. Макаренка, батьки повинні «обладнати для дітей спортивний шлях».

Батькам необхідно пам'ятати, що діти, які систематично займаються фізкультурою, стають не тільки більш здоровими, міцними та загартованими, а й самостійними, рішучими, сміливими, більш наполегливими для досягнення поставленої мети, вони легше входять у дитячий колектив і швидше засвоюють трудові навички.

У налагодженні тісних контактів між дошкільною установою та сім'єю у пропаганді засобів та методів фізичного виховання дітей серед батьків провідна роль належить педагогічному колективу та медичним працівникам дитячого садка.

Дитячий садок повинен забезпечити педагогічне керівництво фізичним вихованням дітей в сім'ї, впливаючи як на дітей, так і на їх батьків. Дошкільні та медичні працівники проводять роз'яснювальну роботу з батьками з таких питань: організація правильного режиму дня дитини; формування правильної постави, загартування дитячого організму, дотримання санітарно-гігієнічних вимог у сім'ї, форми фізичної культури з дитиною (ранкова гімнастика, рухливі ігри, вправи спортивного характеру та ін.).

Форми спільної роботи дошкільних установ з батьками різноманітні, вони залежать від конкретних умов роботи дитячого садка та завдань, які поставлено перед педагогічним колективом на даному етапі. Батьківські збори, конференції, лекції, групові консультації та ін. дають можливість пропагувати знання з питань організації та змісту фізичного виховання дітей в сім'ї. Для встановлення тісних контактів з батьками дітей, які потребують особливої уваги у зв'язку зі станом здоров'я, фізичним розвитком та хронічними захворюваннями, застосовують індивідуальні консультації.

Активна участь батьків в обладнанні фізкультурного залу та майданчика дитячого садка, підготовка та участь у проведенні фізкультурних свят значно підвищує їхній інтерес до питань фізичного виховання своїх дітей.

Проводячи «педагогізацію» батьків з питань фізичного виховання, слід звернути увагу на те, що в залученні дітей до систематичних занять фізичними вправами, до регулярного виконання загартовуючих процедур головну роль відіграє особистий приклад старших (батьків, братів та сестер) у сім'ї. Отже, фізичний розвиток дитини, її здоров'я залежать у першу чергу від батьків, їхнього способу життя.

Фізкультурно - оздоровча робота в дошкільному закладі та вдома

Сьогодні батьків та педагогів перш за все цікавить питання, як саме укріпити здоров’я дітей. Ми всі добре знаємо, що здоров’я кожної людини повинно бути суто особистою справою. Медицина, безумовно, займається цим питанням, але в той момент, коли людина захворіла. Кажуть, що людина — коваль свого щастя, а значить вона повинна бути і ковалем свого здоров’я. Тому в дитини з дня її народження потрібно формувати навички дбайливого ставлення до свого здоров’я.
Останнім часом спостерігається зниження числа абсолютно здорових дітей у 5 разів, це становить 10% від загальної кількості. Більш ніж у 70% дітей є функціональні відхилення, у 50% — хронічні захворювання. Кожна третя дитина має зниження гостроти зору.
У зв’язку із цим останнім часом головним напрямком педагогічного процесу є оздоровлення дітей.
Турбота про щастя та здоров’я, фізичне і психічне, закладається саме в дитинстві.
Здоров’я дитини, формування характеру, виховання в нього корисних навичок та вмінь — найважливіші задачі, які стоять перед сучасними педагогами.
Щоб ця робота мала успіх, батьки повинні стати не тільки спостерігачами, але й безпосередніми учасниками.
Дошкільний заклад забезпечує кваліфіковану турботу про зміцнення і збереження фізичного та психічного здоров’я дітей.
Зараз я хочу познайомити вас із основними напрямками фізкультурно-оздоровчої роботи, яка направлена на оздоровлення дітей, сприяє підвищенню опірності організму вірусним інфекціям, запобігає виникненню гострих захворювань.

1. Організація рухової активності.

Перше місце в руховому режимі дітей належить фізкультурно-оздоровчим заняттям. До них відносяться загальновідомі види рухової активності:
ранкова гімнастика, рухливі ігри та фізичні вправи під час прогулянок, фізкультхвилинки на заняттях із розумовим навантаженням і фізкультурні паузи між заняттями.
Друге місце в руховому режимі дітей посідають навчальні заняття з фізичної культури як основна форма навчання рухових навичок і розвитку оптимальної рухової активності.
Третє місце приділяється самостійній руховій діяльності, що виникає з ініціативи дітей.

2.Загартування.

Загартування водою:

• Умивання прохолодною водою обличчя, рук до ліктя.
• Обливання ніг.
Рекомендується взимку після денного сну, в теплі пори року — перед денним сном. Температура води від +20 °С до + 18 °С. При обливанні водою контрастних температур початкова температура +36 °С, кінцева +25 °С. Супутні заходи: потупування ногами, згинання і розгинання пальців.
• Вологе обтирання тіла рукавичкою або рушничком (тканину краще просочити відваром м’яти, ромашки, чебрецю, любистку).
Для дітей від 3 років і більше проводиться щодня після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість — 1 хвилина. Температура води від +34 °С до +23 °С (з поступовим зниженням). Супутні заходи: різноманітні рухи руками, повороти, нахили тулуба. Обливання тіла. Бажано після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість 15—35 секунд. Температура +35 °С. Вдома — гігієнічний душ (2 рази на тиждень по 1 хвилині для дітей від 4 до 7 років, температура води взимку: починати з 34 °С, довести до 28 °С).

Загартування повітрям:

• Провітрювання кімнат здійснюється через 1,5—2 години, холодної пори року впродовж 15—20 хвилин. Теплої пори року діти навчаються, граються при відчинених фрамугах, температура в приміщенні не вища 19—20°С.
Супутній провітрюванню захід: вологе прибирання помешкання.
• Прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально — тричі на день (але не менше двох — до і після денного сну).
Супутні заходи: ігри, праця у природі, самостійна рухова діяльність, колективне виконання загальнорозвивальних вправ, рухливих ігор.
Денний сон при відчинених вікнах, фрамугах. Температура в спальні — 14—15 °С.

3.Щоденне проведення загального та точкового масажу.

4. Проведення фітотерапії (полоскання ротової порожнини, промивання носа відваром лікарських трав). Вітамінні коктейлі з використанням цілющих трав, оздоровлювальних напоїв і чаїв із шипшини, м’яти і горобини.
Фітотерапія під час денного сну (використання подушечок із травами).

5. Правильний режим дня і раціональне харчування дитини.

Виявлення інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби в систематичних заняттях фізкультурою.

Коментарi